Класний керівник. Опис досвіду.

 

Працюючи класним керівником 5 класу, я помітила, що середній шкільний вік є важливим у ставленні особистості дитини, бо саме тоді закладаються основи особистісного розвитку учнів середньої ланки. Основними потребами дитини 5 класу є необхідність: у спілкуванні з людьми, в емоційному контакті, визнанні, оцінці своїх дій та вчинків, виявленні власних позицій у ставленні до інших, світу, у дружбі, товариськості, повазі до особистості, самоповазі, набутті нових знань та вмінь для пізнання довкілля.

Спостерігаючи за дітьми у різних видах діяльності помітно, що учні вчаться будувати свої взаємини з однолітками, входити в колектив ровесників. У них виникає потреба до взаємо вимогливості та взаємодопомоги.

Головне завдання вчителя – навчитись створювати і використовувати у шкільному житті ситуації, в яких знання і дії були б злиті та дозволити б фіксувати динаміку духовно – морального розвитку дитини, суть якого полягає у вмінні дитини самостійно, а іноді за допомогою вчителя, реалізувати свої здібності до практичної діяльності. Вчитель має допомогти дитині розвиватись від елементарних навичок поведінки до більш високого рівня, для якого необхідні самостійність у прийнятті рішень і моральний вибір.

Ефективність різних видів виховання залежить від спрямованості виховного процесу, форм і методів його організації. Пріоритетними  для учнів середньої ланки є активні методи, що спрямовані на самостійний пошук істини та сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи  й творчості. 

 Оскільки  віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш характерними є такі форми діяльності: ситуаційно – рольова гра, сюжетно – рольова гра, гра – драматизація, інсценування, гра – бесіда, гра – мандрівка, екскурсія, ігрова вправа, колективне творче панно, бесіда, тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал, групова справа, оформлення альбому, уявна подорож. Конкурси, ігри, школа ввічливості, демонстрація, розповідь, моделювання. Інсценізація, вікторина, виставка малюнків, операція – рейд, виставка – ярмарок, перекличка повідомлень, добродійна акція хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування, спортивні змагання, козацькі забави, театральна вистава, ляльковий театр, ведення літопису класного колективу, веселі старти, догляд за рослинами і тваринами.  

   Спостерігаючи за учнями під час навчання, я звернула увагу на те, що великий інтерес у них викликає розгадування загадок, кросвордів і ребусів, тому я їх використовує не лише на уроках, а і у позаурочний час. Як показує практика, використання їх активізує пізнавальну діяльність школярів, підвищує інтерес до навчального матеріалу, допомагає вчителю виділити головне в темі, що вивчається, дає можливість в цікавій формі здійснити перевірку  рівня засвоєння знань як індивідуально, так і колективно. За умови частого використання кросвордів і ребусів учні збагачують свій словниковий запас, розвивається їхня спостережливість, уважність. Вміння узагальнювати.

У своїй практиці я використовую ігрові елементи, адже вони дають змогу зацікавити учнів і протягом досить тривалого часу підтримувати їхній інтерес до складних питань, властивостей і явищ,  на яких у звичайних умовах зосередити увагу дітей не завжди вдається. Більш ніж у будь-якій іншій діяльності, в колективній грі виявляються особисті якості кожного, формуються стосунки з ровесниками. Діти з нетерпінням чекають нової гри. А для того щоб у дітей не зник інтерес до ігор я намагаюсь ігрові ситуації поступово ускладнювати й урізноманітнювати їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, розвитку логічного мислення, виховання кмітливості, самостійності.

Останнім часом, у своїй практиці, намагаюсь використовувати інтерактивні методи навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Особливо часто звертаю увагу на роботу в групах. Адже вона дає змогу набути навичок спілкування та співпраці, а й вміння висловлюватись, критично мислити, вміння переконувати й вести дискусію. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання.

 

 Класний колектив, в якому я зараз працюю, складається з 26 учнів та дискусії на певні теми виникають. За визначенням науковців, дискусія – це широке публічне обговорення якогось спірного питання. Вона значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначати власну позицію. Формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорю вальної проблеми. цікава вона тим, що у ній беруть участь усі учні класу, її метою є набуття учнями навичок публічного виступу та дискутування, висловлення й захисту власної позиції.

Одним словом використання інноваційних технологій доцільне не лише на уроках, а й і у позаурочних час. Адже практика показує, що якщо виховний процес проведений в цікавій формі, то й більший результат засвоєного. Інтерактивні технології дають дітям змогу краще пристосуватися до реального життя.